Листи до Сергія Гамченка

Серед значної кількості історичних дисциплін є і така, що досліджує приватне листування, вона називається епістолографія. В кінці ХІХ та ХХ столітті листування було одним із активних засобів спілкування людей з рідними, друзями, колегами та різними установами.
У Науковому архіві Інституту археології Національної Академії Наук України, окрім матеріалів, що стосуються археології та суміжних наук — етнографії, антропології, краєзнавства та музеєзнавства, зберігається й епістолярна спадщина науковців в їхніх особових фондах. Це приватне та офіційне листування вчених, серед якого є листи як від колег, так і від рідних та друзів та різних установ. Крім листів, що стосуються археології взагалі та розкопок зокрема, в них зустрічаються відомості і про повсякденне життя науковців та різні події давно минулих часів.
Листи до С.С. Гамченка охоплюють значний період історії, починаючи ще з царських часів і включаючи перші майже півтора десятки років радянської влади – часів, коли все різко змінилось. В листах відображається як розвиток археологічної науки, так і ставлення до археології звичайних людей в різні періоди історії та різні події тих часів.
Сергій Гамченко – людина різносторонніх інтересів, йому вдавалося поєднувати військову службу з археологічними дослідженнями, пізніше, в радянський час, він займав посаду віце-президента Всеукраїнського Археологічного Комітету (ВУАК) – все це відобразилось у надісланих йому листах. До С.С. Гамченка надсилали листи і Імператорська Археологічна Комісія (ІАК), і Київське Товариство Старожитностей та Мистецтв, і Музеї, і Інститути, є листи до нього від ВУАКу і до нього як посадової особи на службу до ВУАКу. Епістолярна спадщина в особовому фонді Сергія Гамченка – це джерело для дослідження не одного покоління науковців.

Г. О. Станиціна